Trouble-shooter - професія нова, рідкісна і дуже високооплачувана. Разова зарплата професіонала трабл-Шутінг може досягати 100 тисяч доларів. Хто ж ці люди, чим вони займаються і чому мають такі величезні гонорари?
Відразу скажу головне - трабл-шутери НЕ геніальні інженери, архітектори, дизайнери і т.д. Вони прості люди з неординарним мисленням. У нашій країні ця професія якщо і поширена, то дуже незначно. Трабл-шутери ніколи не світяться в пресі, не розповідають про свої досягнення і не пишуть мемуари. Вся їхня робота - суцільна комерційна таємниця. І так, зарплату вони отримують не щомісяця, а за вирішення проблем.
Якщо говорити по-простому, то Trouble-shooter - це людина, яка вирішує проблеми. Всі проблеми в основному пов'язані з маркетингом . В Інтернеті ходить лише кілька історій про роботи цих людей - інші знаходяться в таємниці. Дві найзнаменитіші з них описані нижче.
У невеликому американському місті існувало два щомісячних довідника. Обидва однакового формату, приблизно однакової товщини, та й інформація в них була однаковою, але не завжди дублювала один одного. Через це більшість людей не замислюючись купували відразу два таких щомісячника і користувалися ними по-порядку.
Самі довідники постійно конкурували один з одним, крали ідеї, влаштовували рекламні гри. Але якщо одному з них і вдавалося трохи відірватися, то інший в швидкості наздоганяв конкурента. Тривало це до тих пір, поки одна з компаній не вирішила розщедритися і сплатити послуги трабл-шутера.
Він уважно вислухав всі доводи, а потім, достеменно невідомо скільки часу йому знадобилося на роздуми, висловив свою ідею. Він запропонував на наступний місяць випустити компанії довідник меншого формату, але більш товстий. Природно, частина співробітників компанії вирішили, що гроші були сплачені зазрячи, але дирекція вирішила по своєму і все-таки зробила так, як порадив «людина, що вирішує проблеми». Через два місяці конкуруюча фірма збанкрутувала.
Рішення виявилося геніально простим. Люди завжди будуть класти більш товстий, але менший за форматом довідник зверху іншого. А значить і користуватися ним будуть набагато частіше. У підсумку, через місяць, більшість помітили, що постійно користуються лише одним довідником, а другий навіть не відкривають. Тому і купувати його не було сенсу.
Друга ситуація. Компанія Nike створила виробництво спортивних кросівок в бідній африканській країні. На роботу за невелику плату стали наймати місцеве населення. Головний прорахунок полягав у тому, що кожен з працівників став красти кінцеву продукцію. Незабаром всі жителі навколишніх селищ стали ходити в сучасних кросівках, кожна пара з яких дорівнювала їх річній зарплаті.
Рішення встановити пропускний пункт теж не вирішило проблеми - охоронець був місцевим і просто за прохід "збирав данину" кросівками. Не вирішили проблему ні відеокамери, ні звільнення. Єдиний вихід був - повністю згорнути виробництво. Але це величезні гроші, а компанія отже вже сильно витратилася і на устаткування, і на системи охорони, не кажучи вже про зарплату, яка платили не тільки працівникам, а й новим, європейським, охоронцям.
Запрошений трабл-шутер вислухав ситуацію і, як свідчать легенди, відразу ж її вирішив. Він запропонував компанії Nike створити ще одну фабрику в сусідній країні. Щоб тут вироблялися кросівки виключно для лівої ноги, а на іншому підприємстві для правої. Природно, перший час крадіжки продовжувалися, але потім повністю припинилися. У такі кросівки тільки одноногих одягати.
Як видно по двох прикладів, два рішення були геніально прості, але мало хто зміг би до них додуматися. Саме за це трабл-шутери і отримують свої нечувані гонорари. До речі, поодинці трабл-шутери працюють рідко. В основному це ціла група людей, яка вирішує проблему за допомогою мозкового штурму. У прикладах ж вони представлені одинаками лише для барвистості ситуації.
Будемо сподіватися, що в нашій країні ця ще нова професія отримає в майбутньому набагато більшого поширення.
Відразу скажу головне - трабл-шутери НЕ геніальні інженери, архітектори, дизайнери і т.д. Вони прості люди з неординарним мисленням. У нашій країні ця професія якщо і поширена, то дуже незначно. Трабл-шутери ніколи не світяться в пресі, не розповідають про свої досягнення і не пишуть мемуари. Вся їхня робота - суцільна комерційна таємниця. І так, зарплату вони отримують не щомісяця, а за вирішення проблем.
Якщо говорити по-простому, то Trouble-shooter - це людина, яка вирішує проблеми. Всі проблеми в основному пов'язані з маркетингом . В Інтернеті ходить лише кілька історій про роботи цих людей - інші знаходяться в таємниці. Дві найзнаменитіші з них описані нижче.
У невеликому американському місті існувало два щомісячних довідника. Обидва однакового формату, приблизно однакової товщини, та й інформація в них була однаковою, але не завжди дублювала один одного. Через це більшість людей не замислюючись купували відразу два таких щомісячника і користувалися ними по-порядку.
Самі довідники постійно конкурували один з одним, крали ідеї, влаштовували рекламні гри. Але якщо одному з них і вдавалося трохи відірватися, то інший в швидкості наздоганяв конкурента. Тривало це до тих пір, поки одна з компаній не вирішила розщедритися і сплатити послуги трабл-шутера.
Він уважно вислухав всі доводи, а потім, достеменно невідомо скільки часу йому знадобилося на роздуми, висловив свою ідею. Він запропонував на наступний місяць випустити компанії довідник меншого формату, але більш товстий. Природно, частина співробітників компанії вирішили, що гроші були сплачені зазрячи, але дирекція вирішила по своєму і все-таки зробила так, як порадив «людина, що вирішує проблеми». Через два місяці конкуруюча фірма збанкрутувала.
Рішення виявилося геніально простим. Люди завжди будуть класти більш товстий, але менший за форматом довідник зверху іншого. А значить і користуватися ним будуть набагато частіше. У підсумку, через місяць, більшість помітили, що постійно користуються лише одним довідником, а другий навіть не відкривають. Тому і купувати його не було сенсу.
Друга ситуація. Компанія Nike створила виробництво спортивних кросівок в бідній африканській країні. На роботу за невелику плату стали наймати місцеве населення. Головний прорахунок полягав у тому, що кожен з працівників став красти кінцеву продукцію. Незабаром всі жителі навколишніх селищ стали ходити в сучасних кросівках, кожна пара з яких дорівнювала їх річній зарплаті.
Рішення встановити пропускний пункт теж не вирішило проблеми - охоронець був місцевим і просто за прохід "збирав данину" кросівками. Не вирішили проблему ні відеокамери, ні звільнення. Єдиний вихід був - повністю згорнути виробництво. Але це величезні гроші, а компанія отже вже сильно витратилася і на устаткування, і на системи охорони, не кажучи вже про зарплату, яка платили не тільки працівникам, а й новим, європейським, охоронцям.
Запрошений трабл-шутер вислухав ситуацію і, як свідчать легенди, відразу ж її вирішив. Він запропонував компанії Nike створити ще одну фабрику в сусідній країні. Щоб тут вироблялися кросівки виключно для лівої ноги, а на іншому підприємстві для правої. Природно, перший час крадіжки продовжувалися, але потім повністю припинилися. У такі кросівки тільки одноногих одягати.
Як видно по двох прикладів, два рішення були геніально прості, але мало хто зміг би до них додуматися. Саме за це трабл-шутери і отримують свої нечувані гонорари. До речі, поодинці трабл-шутери працюють рідко. В основному це ціла група людей, яка вирішує проблему за допомогою мозкового штурму. У прикладах ж вони представлені одинаками лише для барвистості ситуації.
Будемо сподіватися, що в нашій країні ця ще нова професія отримає в майбутньому набагато більшого поширення.
No comments:
Post a Comment